Короста

Короста (scabies) - це паразитарна контагіозна хвороба, збудником якої є коростяний кліщ.

Кліщ паразитує тільки на шкірі людини. Життєвий цикл коростяного кліща складається з двох періодів: репродуктивного (від яйця до личинки) і метаморфічного (від личинки до молодого кліща). Цикл розвитку кліща триває 14-20 днів. Ходи в роговому шарі шкіри прокладають запліднені самки і німфи. Личинки виходять із ходів і занурюються у вічка волосяних фолікулів і під лусочки рогового шару епідермісу. Період розвитку від личинки до кліща відповідає появі на шкірі хворого дрібних фолікулярних папул, поодиноких везикул і ледь помітних ходів. Запліднена самка вдень знаходиться в ходах у спокої, а ввечері переважно між 18 і 21 годинами прогризає ходи. Такий добовий біоритм життєдіяльності кліща і цим пояснюється посилення сверблячки ввечері і вночі.

Маніфестна, тобто з вираженими симптомами, короста розвивається в середньому через 4 тижні після переносу на шкіру людини хоча б однієї заплідненої самки, а при дисемінованих і задавнених випадках корости на шкірі хворих людей знаходиться від 3 до 30 живих самок.

Поза людиною коростяний кліщ живе 3-5 діб, цим пояснюється рідкість непрямого способу зараження. Кліщ гине при температурі вище 50°С, отже, кип'ятіння білизни чи прасування гарячою праскою вбиває його. Кліщі і личинки практично відразу гинуть при температурі нижче нуля і це можна використати в зимовий період для дезінфекції матраців, виставивши їх на мороз.

Джерело зараження - хвора на коросту людина. Головний шлях розповсюдження хвороби - сімейно-побутові контакти. Зараження відбувається при переносі переважно запліднених самок на шкіру здорової людини (тоді інкубаційний період практично відсутній, оскільки вони негайно починають прогризати ходи в роговому шарі епідермісу, що супроводжується сверблячкою) або личинок (тоді клінічна симптоматика розвивається приблизно через 2 тижні). Це може відбутись при безпосередньому контакті із хворою людиною (спання разом із хворим в одному ліжку, статеві контакти тощо) або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки тощо). Бувають випадки зараження в лазнях, душових, готелях, поїздах.

Чинники, що сприяють поширенню корости: утримання дітей в колективах (дитячі установи), міграція населення (туризм, сезонні роботи, перебування у відрядженнях), нехтування правилами особистої гігієни, несвоєчасне звертання за медичною допомогою, нераціональне самолікування, діагностичні помилки лікарів, відсутність огляду і лікування контактних осіб тощо.

Клініка та клінічні різновиди корости:

1. Типова, класична форма.

Основними клінічними симптомами корости є: 1) сверблячка, яка посилюється ввечері і вночі; 2) характерні коростяні ходи на шкірі; 3) поява везикул, папуло-везикул, розчухів, геморагічних кірочок, які часто розміщені попарно або ланцюжком; 4) характерна локалізація висипки.

Характерні місця локалізації коростяної висипки: кисті (міжпальцеві складки кистей, бокові поверхні пальців), ділянка променево-зап'ясних суглобів, особливо згинальні і бокові поверхні; передні поверхні пахвових ямок, живіт, стегна, поперекова ділянка, сідниці, молочні залози у жінок, статеві органи у чоловіків. Характерним для корости вважається симптом Арді: локалізація кірочок, іноді гнійних, на розгинальних поверхнях ліктів. У дорослих коростяна висипка не буває на обличчі, шиї, волосистій частині голови, в міжлопатковій ділянці.

Коростяні ходи добре контуруються при змазуванні розчином йоду, який проникає всередину ходів і забарвлює їх.

2. Малосимптомна (доглянута) короста у осіб, які дотримуються гігієнічних правил. В таких випадках відсутні коростяні ходи, кількість висипки незначна. Це міліарні фолікулярні папули, ізольовані везикули, окремі уртикарні елементи, геморагічні кірочки, екскоріації в типових для корости місцях локалізації, сверблячка помірна або слабо виражена.

3. Лікована короста спостерігається у осіб, які неправильно або недостатньо лікувалися від корости протипаразитарними засобами, або у осіб, які лікувалися кортикостероїдними мазями, що зменшують запальні явища і сверблячку, але не виліковують коросту. В таких випадках змінюється клінічна картина, що утруднює діагностику. Сам факт лікування корости в анамнезі необхідно враховувати при оцінці об'єктивних даних.

4. Короста дітей грудного і раннього дитячого віку. В цих випадках спостерігається низка особливостей корости, які не властиві дорослим.

1) висипка локалізується на будь-якій ділянці тіла, включаючи обличчя, шию, волосисту частину голови і особливо на долонях і підошвах;

2) більш значна кількість висипки зосереджується на шкірі нижніх кінцівок (стегна, гомілки, кісточки, внутрішні поверхні ступнів);

3) можлива наявність бульозних елементів в типових місцях локалізації корости, особливо на долонях і підошвах;

4) наявність уртикоподібних елементів;

5) висипка має більш соковитий, ексудативний характер;

6) можлива відсутність висипки в ділянці між пальцевих складок кистей, на бокових поверхнях пальців;

7) сверблячка сильно виражена, що приводить до порушення сну;

8) коростяний кліщ може уражати нігті у грудних дітей (рідко), які потовщуються, стають крихкими, на поверхні утворюються повздовжні і поперечні тріщини, можливі пароніхії;

9) у дітей дошкільного і раннього шкільного віку клінічні прояви корости можуть бути мінімальними, коростяних ходів мало або вони слабо виражені.

5. Ускладнена короста. Одне із найчастіших ускладнень корости - гноячкові хвороби шкіри (піодермії) можуть маскувати клініку корости, відвертаючи увагу від основного діагнозу.

6. Норвезька (кірочкова) короста трапляється у вигляді казуїстичних випадків у осіб з хворобою Дауна, сенільною деменцією, сірінгомієлією, слабоумством, ревматоїдним поліартритом, на тлі імунодефіциту, під гіпсовими пов'язками. Клінічні прояви можуть бути обмеженими або розповсюдженими аж до розвитку еритродермії. Характерні значні нашарування сірих, жовтих, іноді чорних кірочок, рогових мас різних розмірів і товщини (до 2-3 см) не тільки на характерних для корости місцях, а й на обличчі, шиї, волосистій частині голови, вушних раковинах, долонях, підошвах (вогнищевий або дифузний гіперкератоз). При генералізації процесу ураження нагадують суцільний роговий панцир. Можливе тільки локальне розміщення кірочок у складках, на ліктях, тильній поверхні кистей. Кірочки видаляються важко, при цьому хворі відчувають болючість, а під кірками є значні мокнучі поверхні, шкіра суха, нігті потовщені, деформовані. У випадках розвитку еритродермії спостерігається дифузна гіперемія шкіри, інфільтрація, пластинчасте лущення, підвищується температура тіла, розвивається поліаденіт, при приєднанні піодермії - лейкоцитоз, еозинофілія, прискорена ШОЕ. Сверблячка незначна або відсутня. Ця форма корости теж контагіозна, а у контактних осіб розвивається типова короста.

7. Зернова короста викликається кліщем, який живе на злаках, зерні, соломі, харчується личинками зернової молі, знищуючи її. Кліщ також виявляють у борошні, крупах, посівних травах, пилу підлоги.

8. Короста, як викликається кліщами, що паратизують на тваринах і птахах (коні, вівці, кози, собаки, щурі, кури, голуби та інші). Інкубаційний період - кілька годин. Ці кліщі лише кусають людей, не проникаючи в епідерміс і не утворюючи ходів. У хворих після укусів цих кліщів виникає сильна сверблячка. Висипка складається з більших, ніж при людській корості яскраво-червоних папул, уртикарних елементів, везикул, геморагічних кірочок. Локалізація висипки відповідає місцям контакту із тваринами. Кліщ на шкірі людини не розмножується, тому в зішкрябуваннях зі шкіри ніколи не буває яєчок, личинок, німф. Самих кліщів можна виявити на тваринах, у приміщеннях, на одязі хворого. Можливе самовилікування після припинення контакту із хворими тваринами і частому купанні. Лікування таке ж, як і при людській корості: проводиться дезінфекція білизни, приміщення, лікування тварин.

Особливості сучасної корости. В окремих випадках у сучасних умовах короста може мати низку особливостей:

1) іноді мало висипки, незважаючи на тривалий перебіг;

2) може не бути сверблячки;

3) можлива наявність уртикарних елементів;

4) відсутність висипки на кистях внаслідок частого попадання на шкіру різних мастил, бензину, паст, порошків та інших хімікатів.

 

Лікування корости у Луцьку:
Лікар-дерматолог, трихолог Павло Медвецький
+38 097 247 2426 (Viber, Telegram)
+38 095 663 2847